«Матеріали та вироби з деревини»
Тема №2 :Матеріали та вироби з деревини
Лекція №1 : Будова деревини, її вади та властивості.
Лекція №2 : Традиційні та сучасні матеріали та вироби з деревини. Паркетні вироби. Ламіновані підлоги.
Дерево завжди привертало увагу будівельників легкістю обробки, невеликою власною масою при відносно високій міцності й гарних теплоізоляційних властивостях. З колод зводили стіни, балки міжповерхових перекриттів, з дощок настилали підлоги, збивали перегородки, двері, віконні рами, плетіння; з окремих брусів збирали несучі елементи мостів, покрить громадських будинків. Споруджене в 1817 р. у Москві покриття Кінногвардійського манежу (тепер Центральний виставочний зал) і тепер викликає захоплення, тому що його дерев’яні ферми без будь-яких проміжних опор перекривають проліт у 44,9 м.
Сьогодні діапазон застосування деревини значно розширився, хоча витрачається вона ощадливіше. Стружка й обпилювання, що неминуче утворюються при обробці деревини, а також деревина із сучковатістю і тріщинами за старих часів зовсім не використовувалися. У наші дні, застосування синтетичних смол і клеїв дозволяє одержати з відходів деревини дерев’яні клеєні конструкції значних розмірів, деревостружкові й деревоволокнисті плити, теплоізоляційний картон і будівельний папір. У будівництві застосовують як хвойні ( сосна, модрина, ялина, ялиця, кедр) так і листяні (дуб, ясен, бук, береза, осика) породи. Область їхнього раціонального використання представлена в таблиці.
Будова і склад деревини
За своєю будовою деревина є волокнистим, пористим матеріалом, що складається з живих і мертвих кліток, які забезпечують живильні і механічні функції Макроструктуру (будова стовбура дерева видима неозброєним оком) і мікроструктуру (видима під мікроскопом) вивчають у поперечному і двох поздовжніх перерізах: радіальному і тангенціальному .
Рис. 1 — Розрізи стовбура дерева:
а — торцевий; б — тангенціальний; в — радіальний; елементи деревини стовбура:
1 — серцевина; 2 — ядро; 3 — заболонь; 4 – кора
При дослідженні розрізів стовбура неозброєним оком можна розрізнити наступні основні частини: серцевину, кору, камбій і деревину ( рис 1.)
Частина стовбура від лубу до серцевини (деревина) на поперечному розрізі складається з річних кілець. Кожне кільце, у свою чергу, включає світле кільце ранньої деревини і більш темне – пізньої. Рання деревина утворюється навесні чи на початку літа, вона складається з великих тонкостінних кліток, має велику пористість і низьку міцність.
Деревина, що утворилася влітку і на початку осені (пізня), має темний колір, велику міцність і щільність. Отже чим більше вміст пізньої деревини, тим вище міцність дерева.
Загальні властивості деревини
Кожна порода дерева має характерний колір і текстуру. Для хвойних порід характерний простий і одноманітний малюнок, а різноманіття і багатство текстури деревини листяних порід високо ціниться в столярно-оздоблювальних роботах.
Деревина всіх порід в основному складається з целюлози, у зв’язку з чим істинну щільність деревини приймають рівної 1,54 г/см3. Середня щільність коливається від 450 до 900 кг/м3.
Деревина, володіючи гідрофільністю і волокнистою пористою структурою, легко всмоктує і віддає вологу. Вологість деревини виражають у % стосовно маси сухої деревини.
Розрізняють гігроскопічну вологу (зв’язану в стінках кліток) і капілярну вологу (вільно заповнює міжклітинний простір і порожнини кліток). Вологість, придбана деревиною при тривалому перебуванні в умовах постійного температурно-вологого режиму, називають рівноважною.
Для кімнатно-сухої деревини рівноважна вологість складає 8-12%, для повітряно-сухої – 15-18%. Унаслідок коливання вологості деревини відбувається небажана зміна розмірів і форми виробу. Нерівномірність усушки, викликана неоднорідністю будови деревини, і наступне короблення сприяють розтріскуванню пиломатеріалів і колод .Для запобігання зазначеним процесом столярні вироби виготовляють з деревини з вологістю 8-10%, зовнішні конструкції – 15-18%.
Зволоження сухої деревини до досягнення нею межі гігроскопічності стінки деревних кліток приводить до їхнього стовщення, збільшення об’єму і розмірів дерев’яних виробів. Вказаний процес називається набряканням.
У сухому стані деревина є теплоізоляційним матеріалом і діелектриком. Зазначені фізичні властивості залежать від напрямку теплових потоків, пористості й вологості деревини.
Механічні властивості деревини залежать від напрямку навантаження стосовно деревних волокон, середньої щільності і вологості. Міцність деревини при стиску уздовж волокон у 4-6 разів більше, ніж поперек.
Наприклад, для сосни уздовж волокон вона складає 100 МПа, поперек – 20-25 МПа. Волокниста будова деревини забезпечує дерев’яним конструкціям великий опір вигину, тому й застосовують для виготовлення балок, крокв, ферм.
Міцність деревини при сколюванні має велике значення при влаштуванні врубок, клейових швів і т.д., у дерев’яних конструкціях. Ця міцність складає 6-13 МПа, при сколюванні уздовж волокон і 24-40 МПа – поперек волокон.
Статична твердість чисельно дорівнює навантаженню, що необхідне для вдавлення в поверхню зразка половини металевої кульки певної маси і діаметра. Залежно від цього показника всі породи дерева підрозділяють на м’які (сосна, ялина, вільха) – 35-50 МПа, тверді (дуб, граб, береза) – 50-100 МПа, дуже тверді (кизил, самшит) – більше 100 МПа.
Деревні породи
Деревні породи поділяють на хвойні й листяні.
Сосна – ядрова порода, має високу міцність і низьку щільність, середня щільність – 470-540 кг/м3. Деревина сосни смолиста ,важко піддається загниванню, її застосовують у вигляді кругляка та пиляних лісоматеріалів, а також для виготовлення столярних виробів і меблів.
Ялина – порода із стиглою деревиною, маслосмолиста, має високі показники міцності, низьку середню щільність (440-500 кг/м3). Її застосовують для виготовлення будівельних конструкцій та столярних виробів. За якістю деревини ялина незначно поступається перед сосною. Найкращі властивості має дерево, зрубане у віці 80-100 років.
Модрина
Дуб – ядрова порода, яка має високу механічну міцність і щільність 720 кг/м3. Оптимальний час зрубування – 180 років. Має високу стійкість проти загнивання, добру текстуру. Застосовують у відповідальних конструкціях, мостобудуванні, гідротехнічному будівництві, для виготовлення облицювальної фанери, столярних виробів і паркету.
Бук – розсіяно-пориста стиглодеревна порода. Деревина тверда, щільна (середня густина – 650кг/м3), пружна. Найкращі властивості має , якщо зрубана у віці 110 років. Застосовують для виготовлення меблів, столярних виробів і паркету.
Вільха – заболонна порода з м’якою деревиною, що легко піддається обробці, нестійка проти загнивання. Застосовують її для столярних виробів і фанери.Береза – заболонна порода. Деревина щільна (середня щільність – 650 кг/м3), має високі міцність, в’язкість; нестійка проти загнивання. Застосовують для виготовлення фанери, паркету, столярних виробів, поручнів, опоряджувальних робіт.
Вади деревини
Сучки – це частини в деревині, що порушують однорідність її будови викликають скривлення волокон, утруднюють механічну обробку.
Тріщини – розриви деревини уздовж волокон, порушують цілісність матеріалу, знижують механічну міцність і довговічність. Можуть бути: метиковими (виникають у зростаючому дереві, розташовані на обох торцях колоди в одній площині)морозні (утворюються в зростаючому дереві, мають радіальний напрямок із заболоні в ядро, значну довжину уздовж стовбура),тріщини,усушки(виникають у зрубаному дереві глибиною і довжиною не більше1м).
Усушка – це зменшення діаметра круглих лісоматеріалів від товстого до тонкого кінця, що перевищує нормальний стік, рівний 1 см на 1 м довжини колоди. Зазначена вада характерна для необрізних матеріалів, збільшує відходи при розпилюванні.
Кривизна – скривлення поздовжньої осі колод, позв’язане з кривизною стовбура.
Нахил волокон – непаралельність волокон поздовжньої осі виробів. Утруднює механічну обробку деревини, знижує міцність пиломатеріалів, при розтяганні і стиску, збільшує міцність при розколюванні.
Крен – ненормальне стовщення пізньої деревини в річних шарах.
Завилькуватість – безладне розташування волокон деревини.
Серцевина – вузька центральна частина стовбура, що складається з пухкої деревини.Завиток – місцеве різке скривлення річних шарів під впливом сучків.
Пасинок – відмерла друга чи вершина товстий сук, що пронизує стовбур під гострим кутом до його поздовжньої осі.
Сухобокість – омертвіла ділянка стовбура.
Засмолок – ділянка деревини, рясно просочена смолою.
Захист деревини від гниття, уражених комахами і загоряння
При вологих умовах експлуатації деревина піддається дії мікроорганізмів, руйнується – загниває. Захист деревини від гниття і продовження терміну служби забезпечується шляхом попереднього природного чи штучного сушіння, фарбування водостійкими барвистими складами, антисептуванням.
Антисептики
Крім зазначених способів для попередження гниття деревини вживають конструктивні заходи: ізолюють від ґрунту, каменю, бетону, улаштовують спеціальні канали для провітрювання.
Для захисту деревини від ураження комахами використовують інсектициди, роль яких добре виконують масляні антисептики і препарати на органічних розчинниках, розчин хлорофосу, хлоровану, хлорпікрин.
За вогнестойкістю деревина відноситься до горючих матеріалів.
Конструктивні заходи захисту деревини від горіння здійснюють шляхом розташування дерев’яної конструкції на безпечній відстані від джерела нагрівання, покриття дерев’яної конструкції штукатуркою, азбестоцементними листами. Крім того, будівельними нормами допускається використання деревини для виготовлення балок, колон, арок, ферм за умови просочення матеріалу спеціальними вогнезахисними речовинами – антипіренами. Найбільш ефективний метод – просочення під тиском. У якості антипіренів застосовують буру, хлористий амоній, фосфорнокислий амоній, сірчанокислий амоній.
Матеріали і вироби з деревини
Матеріали з деревини застосовують у будівництві, як конструкційні, оздоблювальні, теплоізоляційні, акустичні й пагонажні.
До конструкційного відносяться круглі лісоматеріали, пиломатеріали, фанера, деревні шаруваті пластики, фіброліт, арболіт, цементно-стружкові плити.
Круглі лісоматеріали одержують шляхом розпилювання і очищення від кори стовбурів дерев. Залежно від діаметра верхнього торця їх підрозділяють на колоди (не менше 14 см), підтоварники (8-13 см) і жердини (3 см). Колоди застосовують для вироблення пиломатеріалів, зведення колодних будинків, виготовлення паль, елементів мостів, опор ліній електропередач, підтоварники і жердини – для допоміжних і тимчасових споруд. При розкрої колоди одержують пиломатеріали (рис. 2) різного виду і розмірів (бруси, шпали, дошки).
Рис. 2 — Пиломатеріали:
а — пластини; б — четвертини; в — обапіл; г — дошка необрізна;
д — дошка напівобрізна; ж — дошка обрізна; з — брус чотирикатний;
з — брус чисто обрізний.
Столярні вироби – віконні й дверні блоки з вмонтованими в них віконними плетіннями і дверними полотнинами, підвіконні дошки, щитові двері для житлових і громадських будинків.
Фанера являє собою листовий матеріал, склеєний із трьох і більше шарів лущеної шпони таким чином, щоб напрямок волокон у суміжних шарах був взаємно перпендикулярним.
Шпона – тонкий листовий матеріал, отриманий лущенням чи струганням на спеціальних верстатах розпилених кряжів. Застосовується для обшивання внутрішніх перегородок на дерев’яній рамі, просторових конструкцій у вигляді куполів, а також клеєних балок, арок і ферм.
Паркет – виготовляють з твердих порід – дуба, бука, ясена і т.д. Буває звичайним (планочний) і щитовим. Щитовий паркет має основу з дошок чи брусів, на які наклеєна паркетна планка.
Деревні шаруваті пластики являють собою листовий матеріал, отриманий методом пресовки декількох шарів шпони, просочених при високих температурах високомолекулярними смолами. Застосовується в конструкціях, від яких потрібні хімічна стійкість й високий опір стиранню.
Фібролітом називають плитний матеріал з тонких довгих деревних стружок, скріплених мінеральними в’яжучими. Фібролітові плити технологічні, міцно зчіплюються з незатверділим бетоном ,надійно кріпляться до бетонної і кам’яної поверхні. Вироби з фіброліту морозостійкі, не загнивають, не уражаються гризунами. Застосовують для виготовлення перекриттів, перегородок і покриттів сільськогосподарських і складських будівель, а також стін дерев’яних стандартних будинків.
Арболіт – легкий деревобетон на мінеральному в’яжучому. Для виготовлення арболіту використовують відходи лісопиляння і переробки деревини різних порід, а також подрібнені сучки, обаполи. Застосовують для виготовлення начіпних панелей зовнішніх стін, самонесучих панелей зовнішніх і внутрішніх стін, плит покриттів.
Цементно — стружкові плити на відміну від фіброліту й арболіту пресують при підвищеному тиску, тому вони мають велику щільність. Застосовують для зовнішнього обшивання стінових панелей житлових будинків, як опалубку для бетону, виготовлення санітарно-гігієнічних кабін.
Древесностружкові й древесноволокнисті плити одержують методом плоского пресування відходів стружки й обпилювань, змішаних із синтетичними смолами. Застосовують для облицювання внутрішніх стін громадських і адміністративних будинків, для покриттів підлог.
Погонажні вироби включають лиштви, плінтуси, поручні, дошки для підлоги. (рис.3)
Рис.3 — Погонажні вироби:
а — шпунтовані дошки; б — фальцові дошки; в — плінтус;
г — лиштва; д — поручень
Ламінат — це підлогове покриття, яке являє собою пресовану під високим тиском і температурою деревно-волокнисту плиту з декоративним верхнім шаром, що, як правило, імітує натуральне дерево.
Всі види ламінату мають однакові шари, але відрізняються їх складом і товщиною, що в результаті призводить до придбання матеріалом таких властивостей, як зносостійкість, стійкість до механічних пошкоджень і т.д. Від вибору підлогового покриття залежить зовнішній вигляд приміщення і комфортний мікроклімат, адже так приємно наступати на сучасний і приємний по відчуттях підлогу. Як правило, ламінат являє собою збірне підлогове покриття. Окремі панелі ламінату шляхом з’єднання між собою утворюють підлогу. Зазвичай ламінат складається з чотирьох шарів:
•Верхній шар — безпосередньо саме ламіноване покриття, яке має у якості захисного шару — меламінові смоли. Основне призначення — стійкість до тривалого навантаження (стійкість до утворення подряпин, зносостійкість, опір до стирання, вигоряння і т. д.).
•Декоративний шар — спеціально оброблений декоративний папір, зазвичай імітує дошку з натурального дерева або традиційний штучний паркет. Також можуть бути зображені: керамічна плитка, натуральний граніт, камінь або взагалі не стандартні дизайнерські рішення, що не мають нічого спільного з структурою дерева(квіти, візерунки, орнаменти, просто білий або чорний ламінат, кольоровий).
•Основа ламінату — плита HDF (High Density Fiberboard — деревно-волокниста плита високої щільності). Деякі виробники ламінату використовують вологостійкі HDF плити, щоб виключити можливість набухання ламінату в місцях замкового з’єднання під час вологого прибирання та догляду за підлоговим покриттям.
•Нижній стабілізуючий шар — призначений для захисту основи ламінату від вологи і для стабілізації геометрії всієї плити.
Класи ламінату
Класи експлуатації ламінату визначають скільки часу ламінат буде зберігати свій зовнішній вигляд при різних навантаженнях. Відповідно до європейської норми EN 13329, після проведення 18 спеціальних тестів, ламінату присвоюється той або інший клас.
— 31 клас — ламінат для приміщень із слабким навантаженням. Термін служби підлоги близько 2-3 років для комерційних приміщень. У домашніх умовах підлога може прослужити 10-12 років. Сьогодні в Україні це найпоширеніший клас ламінату.
— 32 клас — ламінат для приміщень із середнім навантаженням. Термін служби підлоги 3-5 років для комерційних приміщень. У домашніх умовах підлога може прослужити 12-15 років. 32 клас найбільш оптимальний вибір і для будинку і для офісу.
— 33 клас — ламінат для комерційних приміщень з інтенсивним навантаженням. Термін служби підлоги близько 5-6 років для комерційних приміщень. У домашніх умовах підлога може прослужити 15-20 років. Враховуючи тривалий термін експлуатації в домашніх умовах, деякі виробники дають довічну гарантію. Безперечною перевагою цієї підлоги є те, що її зовнішній вигляд зберігатиметься дуже довго.
— 21, 22, 23 класи ламінату зняті з виробництва.
Укладання ламінату
Покладіть ламіновані дошки в упаковці в центрі кімнати, в якій ви збираєтеся їх укласти, і дайте їм 48 годин на акліматизацію. Ідеальна температура повітря в приміщенні близько 22 градусів при вологості 55%. Дошки з видимими дефектами не використовуйте в жодному разі. Переконайтеся в тому, що поверхня суха, рівна і чиста, перш ніж почати укладання. Всі нерівності, що перевищують 2 мм, слід видалити. Перед укладанням ламінату слід завжди стелити шар гідроізоляційної плівки та шумоізоляційної підкладки, а при укладанні ламінату з інтегрованою підкладкою — тільки гідроізоляцію.
Вам знадобиться: лобзик, невелика ручна пила, олівець, лінійка або метр, водонепроникна стрічка, а також набір для укладання ламінату. Ламінат можна укладати на будь-яку тверду поверхню. Такі поверхні як килимове покриття, необхідно попередньо видалити. Ламінат сумісний з водяним опаленням підлоги, за умови прокладки труб на глибині не менше 3 см і температурах менше 28 градусів. Залиште з усіх боків зазор в 8-10 мм, використовуючи розширювачі. Зазор також необхідно залишити навколо таких предметів як труби, одвірки і пороги. На великих площах необхідно залишати зазор кожні 10 метрів в ширину і довжину для компенсації розширення і скорочення. Якщо ламінат укладається в кількох кімнатах на одному рівні, необхідно встановити компенсуючий 8 мм стик на межі приміщень, використовуючи з’єднувальний профіль.
Недоліки ламінату
— Головним недоліком ламіната є його низька водостійкість. Хоча сучасний ламінат витримує дію води протягом декількох годин, проте контакт з водою є небажаним.
— При цьому не потрібно плутати водостійкість з вологостійкістю ламінату. Вологостійкість допускає його експлуатацію в умовах відносно стабільної вологості. Але не більше. Будь-який ламінат можна мити, але акуратно, з використанням спеціальних рідин.
— Інший недолік — це гучність. Пов’язано це з тим, що панель HDF, що лежить в основі ламінованої дошки, є чудовим резонатором. Кроки та падіння твердих предметів на підлогу будуть відкликатися несподівано гучним звуком, хоча до цього досить швидко звикаєш. До того ж у якійсь мірі від цього рятують спеціальні шумоізолюючі підкладки під ламінат.
— Ще одним мінусом багато хто називає ненатуральність цього покриття. Звичайно ж, ламінат — це не паркет і не масивна дошка. Однак, при всій своїй ненатуральності, він є екологічно чистим матеріалом, абсолютно безпечним для здоров’я, і може використовуватися в будь-яких приміщеннях, навіть у дитячих кімнатах.
Переваги ламінату
Популярність ламінованих підлог пов’язана з тим, що вони мають безліч переваг.
— Підлога з ламінату надзвичайно проста та швидка в укладанні. Панелі скріплюються між собою за допомогою спеціальних замків. До основи таке покриття не кріпиться. При необхідності, наприклад, у випадку переїзду, ламінат можна розібрати.
— На відміну від паркету, ламінат не потребує циклювання, шліфування та покриття лаком. Догляд за ним дуже простий — прибирання за допомогою засобів, рекомендованих виробником.
— Відмінна зносостійкість ламінату. На ньому не залишаються сліди від каблуків, кігтів домашніх тварин, сигаретних недопалків.
Ламіновані підлоги значно розширюють дизайнерські можливості оформлення інтер’єру. Різноманіття відтінків панелей, що випускаються виробниками, дозволяє вибрати потрібний. За допомогою ламіната можна створювати
Тема 14. Матеріали та вироби з деревини
14.1. Загальні відомості
Дерево завжди привертало увагу будівельників легкістю обробки, невеликою власною масою при відносно високій міцності й гарних теплоізоляційних властивостях. З колод зводили стіни, балки міжповерхових перекриттів, з дощок настилали підлоги, збивали перегородки, двері, віконні рами, плетіння; з окремих брусів збирали несучі елементи мостів, покрить громадських будинків. Споруджене в 1817 р. у Москві покриття Кінногвардійського манежу (тепер Центральний виставочний зал) і тепер викликає захоплення, тому що його дерев’яні ферми без будь-яких проміжних опор перекривають проліт у 44,9 м.
Сьогодні діапазон застосування деревини значно розширився, хоча витрачається вона ощадливіше. Стружка й обпилювання, що неминуче утворюються при обробці деревини, а також деревина із сучковатістю і тріщинами за старих часів зовсім не використовувалися. У наші дні, застосування синтетичних смол і клеїв дозволяє одержати з відходів деревини дерев’яні клеєні конструкції значних розмірів, деревостружкові й деревоволокнисті плити, теплоізоляційний картон і будівельний папір.
У будівництві застосовують як хвойні ( сосна, модрина, ялина, ялиця, кедр) так і листяні (дуб, ясен, бук, береза, осика) породи. Область їхнього раціонального використання представлена в таблиці.
14.2. Будова і склад деревини
Зростаюче дерево складається з кореневої системи, крони і стовбура. Стовбур є основною і найбільш коштовною частиною дерева. З нього одержують від 60 до 90% ділової деревини.
За своєю будовою деревина є волокнистим, пористим матеріалом, що складається з живих і мертвих кліток, які забезпечують живильні, запасальні і механічні функції.
Макроструктуру (будова стовбура дерева видима неозброєним оком) і мікроструктуру (видима під мікроскопом) вивчають у поперечному і двох поздовжніх перерізах: радіальному і тангенціальному.
.
Рис. 2.1 — Розрізи стовбура дерева:
а — торцевий; б — тангенціальний; в — радіальний; елементи деревини стовбура:
1 — серцевина; 2 — ядро; 3 — заболонь; 4 — кора
При дослідженні розрізів стовбура неозброєним оком можна розрізнити наступні основні частини: серцевину, кору, камбій і деревину ( рис 2.1.)
Частина стовбура від лубу до серцевини (деревина) на поперечному розрізі складається з річних кілець. Кожне кільце, у свою чергу, включає світле кільце ранньої деревини і більш темне – пізньої. Рання деревина утворюється навесні чи на початку літа, вона складається з великих тонкостінних кліток, має велику пористість і низьку міцність.
Деревина, що утворилася влітку і на початку осені (пізня), має темний колір, велику міцність і щільність. Отже чим більше вміст пізньої деревини, тим вище міцність дерева.
14.3. Загальні властивості деревини
Кожна порода дерева має характерний колір і текстуру. Для хвойних порід характерний простий і одноманітний малюнок, а різноманіття і багатство текстури деревини листяних порід високо ціниться в столярно-оздоблювальних роботах.
Деревина всіх порід в основному складається з целюлози, у зв’язку з чим істинну щільність деревини приймають рівної 1,54 г/см3. Середня щільність коливається від 450 до 900 кг/м3.
Деревина, володіючи гідрофільністю і волокнистою пористою структурою, легко всмоктує і віддає вологу. Вологість деревини виражають у % стосовно маси сухої деревини. Розрізняють гігроскопічну вологу (зв’язану в стінках кліток) і капілярну вологу (вільно заповнює міжклітинний простір і порожнини кліток). Вологість, придбана деревиною при тривалому перебуванні в умовах постійного температурно-вологого режиму, називають рівноважною. Для кімнатно-сухої деревини рівноважна вологість складає 8-12%, для повітряно-сухої – 15-18%. Унаслідок коливання вологості деревини відбувається небажана зміна розмірів і форми виробу. Нерівномірність усушки, викликана неоднорідністю будови деревини, і наступне короблення сприяють розтріскуванню пиломатеріалів і колод .Для запобігання зазначеним процесом столярні вироби виготовляють з деревини з вологістю 8-10%, зовнішні конструкції – 15-18%.
Зволоження сухої деревини до досягнення нею межі гігроскопічності стінки деревних кліток приводить до їхнього стовщення, збільшення об’єму і розмірів дерев’яних виробів. Вказаний процес називається набряканням.
У сухому стані деревина є теплоізоляційним матеріалом і діелектриком. Зазначені фізичні властивості залежать від напрямку теплових потоків, пористості й вологості деревини.
Механічні властивості деревини залежать від напрямку навантаження стосовно деревних волокон, середньої щільності і вологості. Міцність деревини при стиску уздовж волокон у 4-6 разів більше, ніж поперек. Наприклад, для сосни уздовж волокон вона складає 100 МПа, поперек – 20-25 МПа. Волокниста будова деревини забезпечує дерев’яним конструкціям великий опір вигину, тому й застосовують для виготовлення балок, крокв, ферм.
Міцність деревини при сколюванні має велике значення при влаштуванні врубок, клейових швів і т.д., у дерев’яних конструкціях. Ця міцність складає 6-13 МПа, при сколюванні уздовж волокон і 24-40 МПа – поперек волокон.
Статична твердість чисельно дорівнює навантаженню, що необхідне для вдавлення в поверхню зразка половини металевої кульки певної маси і діаметра. Залежно від цього показника всі породи дерева підрозділяють на м’які (сосна, ялина, вільха) – 35-50 МПа, тверді (дуб, граб, береза) – 50-100 МПа, дуже тверді (кизил, самшит) – більше 100 МПа.
Інструктивно-методичні матеріали
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Кафедра теорії та методики технологічної освіти
до практичної роботи №2
Типологія виробів з деревини
з дисципліни: «Народні промисли України»
для студентів ІІ курсу
Напрям підготовки 6.010103 Технологічна освіта
(код та назва напряму (спеціальності) підготовки
Розроблені: д.п.н., професором кафедри теорії та методики технологічної
освіти Титаренко В.П.
МЕТА РОБОТИ:ознайомитися з історією обробки деревини, матеріалами та напівфабрикатами з деревини, з типологією виробів з деревини та майстрами-різьбярами.
НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: стенди, плаката, підручники, готові зразки та вироби з деревини.
ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ: студенти повинні вивчити теоретичний матеріал із підручника, конспекту лекцій, та методичних вказівок до виконання практичної роботи, а також відповісти на поставлені запитання, які розміщені в кінці методичної розробки.
Теоретичні відомості з історії обробки деревини
Художня обробка деревини– один із найдавніших видів декоративно-прикладної творчості, виготовлення виробів різноманітного функціонального призначення.
З давніх-давен на території України, густо вкритій лісами, дерево було легкодоступним, універсальним і улюбленим матеріалом. У деревини легкість поєднується з міцністю, пружність із в’язкістю, вона може бути білою і забарвленою, чистою та із різноманітною текстурою, піддається багатьом видам обробки. Завдяки цьому деревина здавна широко використовується у багатьох галузях – будівництві, виготовленні транспортних засобів, меблів, іграшок, музичних інструментів тощо.
Серед численних способів, прийомів і технік художнього деревообробництва є такі, де виріб збирається з попередньо виготовлених деталей (теслярство, столярство, бондарство тощо) або виготовляється з суцільного масиву деревини (точіння, довбання, об’ємне вирізування) і прикрашається лише поверхня виробу. До оздоблювальних технік у художній обробці деревини належать: гравірування або ритування, різьблення (виїмчасте, контурне, силуетне, рельєфне, наскрізне), профілювання, інкрустація, розпис, випалювання та ін.
Найдавніші в українських землях зразки художнього деревообробництва датуються IV ст. до н.е. – це скіфські корці, черпаки, сагайдаки з накладними, тисненими на золоті прикрасами у вигляді зображення людини, риб і тварин, знайдені у розкопках кургану Солоха біля села Велика Знам’янка, неподалік Запоріжжя та у похоронних ложах Мелітопольського та Чортомлицького кургану-могили. З останнього, а також із Куль-Обської могили та розкопок гірського хребта Юз-Оба біля Керченської протоки, походять саркофаги, які свідчать про існування на той час поліхромних розписів на деревині, інкрустації металом та іншими породами дерева.
Наймасовіша продукція деревообробного промислу античних міст Північного Причорномор’я – точені скриньки-піксиди. До наших днів дійшли дво- й однобічні гребінці з дугоподібними ручками, орнаментованими гравірованими кружечками, подібні до своїх античних прототипів.
Поодинокі зразки дерев’яних виробів X–XV ст., знайдені в Україні, не відображають достатньо повно побутування і розвиток цього виду народної творчості.
У стародавньому Києві зустрічалися коробки з розщепленого дерева та зубчасті рублі для прасування полотна. Специфікою давньокиївських пам’яток X–XIII ст. є вплив візантійського стилю. Київські розкопки останніх років дозволяють говорити про меншу орнаментацію дерев’яних виробів Х–ХІІ ст.
Серед пам’яток українського бароко доби Гетьманщини, які на сьогодні збережені в Україні і є знаковими для національної культури об’єктами, іконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях займає чи не найголовніше місце. І причина тут не лише у тому, що від великої кількості створених у той період чудових іконостасів на території Наддніпрянщини, крім названого, зберігся ще лише один бароковий іконостас 30-х рр. XVIII ст., який знаходиться у невеличкій надбрамній Троїцькій церкві Києво-Печерської лаври. Іконостас у Сорочинцях, створений у період найвищого розквіту барокового мистецтва в Україні, відобразив кращі надбання цього художнього стилю і є унікальним мистецьким явищем, значення якого далеко виходить поза межі регіонального контексту.
У Сорочинському іконостасі на момент спорудження розміщувалося 130 ікон, 12 із яких до сьогодні не збереглися. Виконані олійними фарбами по левкасу в техніці багатошарового живопису, ікони представляють кращі зразки барокового українського іконопису Наддніпрянщини.
Іконостас Спасо-Преображенської церкви був завершений до 1732 року. Дивом уцілілий у лихоліття першої половини ХХ ст. іконостас у повоєнні десятиліття ледь не зник через несприятливі умови побутування. І лише у 1811 р. він був відремонтований (фото 1).
Фото 1. Іконостас Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці
Синтез професійного та народного мистецтв втілений у різьбленій орнаментиці дерев’яних церков – найбільш самобутнє досягнення української художньої культури. Крім цього, виконувалося різьблення «сволоків», на яких силуетні елементи поєднувалися з рельєфними та гравірованими.
Усі види різьблення застосовували в оздобленні селянського побуту. Теслярі та столярі зазвичай орнаментували свої вироби. Краї даху підтримували профільовані чи різьблені кронштейни, карнизи, вітрові дошки. З кінця XIX ст. поширення лобзикових пил популяризує менш трудомістке силуетне різьблення.
Різьблені, гравіровані, решітчасті, мальовані елементи прикрашали в XIX ст. сани на Уманщині. Зображені на них рослинні мотиви з розетками, птахами, рибами.
Серед різьблених транспортних засобів вирізняються чумацькі мережані вози-«мажі» та ярма Середнього Подніпров’я. Чумацтво було головним засобом перевезення українських товарів. Одним із її проявів був пишний декор, який вкривав усі деталі чумацьких маж. Інколи прикрашали навіть нижні частини возів. Мотиви, здебільшого геометризовані розетки та мережки, виконувалися гранчастими, контурними та нігтеподібними порізками.
Дерев’яні меблі вирізнялися шліфованою фактурою і теплим золотавим тоном. На відміну від зовнішніх деталей будинку, поверхні меблів поступово відполіровувалися при експлуатації, виявляючи красу текстурного малюнка. Природний колір темного дуба, смугастої сосни, світлої липи, рожевої верби м’яко гармоніював з біленими стінами, виразною фактурою декоративних тканин.
Для всієї України типовим було різьблення на «сволоку» – головній балці, що тримає стелю. Тут розміщували хрест, дату зведення хати, пам’ятні написи, візерунки.
Різьблені деталі інтер’єру сільської хати особливо були поширені у Карпатському регіоні. Специфічними для інтер’єру гуцульських, бойківських і лемківських хат є скрині. Прикрашені вони звичайно шестипроменевими розетками у різноманітних композиціях. Окремі елементи та поля орнаменту підкреслені чорним, брунатним, рідше – жовтим і синім кольором натуральної деревини.
Цікавою галуззю художнього деревообробництва є ложкарство. При всіх регіональних відмінностях спільних для українського народного ложкарства є художня правдивість у роботі з деревом. Основний засіб виразності – зіставлення округлого яйцеподібного, наближеного до трикутника черпака з продовгастим орнаментованим держаком. Кінець держака часто мав зображення риб’ячого хвоста, хреста тощо. Особливо пишно декорувалися парні весільні ложки.
У оздобленні меблів на Полтавщині, крім того, застосовували нігтеподібні порізки, всередині яких часом залишали круглі «горошини», що утворювали концентричні кола. Для підкреслення візерунка вироби часто задимлювали свічкою, тонували сажею або вугіллям, змішаними з олією.
Народні різьбярі до середини XIX ст. майже не користувались лінійкою і косинцем, довіряючи руці, зорові, відчуттю, їм удавалося підкреслити красу матеріалу.
Перші деревообробні майстерні Наддніпрянщини функціонують з кінця ХІХ ст. у Полтаві, Зінькові, Кременчуці, Переяславі. Там здебільшого на замовлення виготовляли іконостаси, меблі, архітектурні деталі в стилях бароко, класицизму, модерну. Славилася майстерня Федота Юхименка у Великих Будищах Полтавської губернії, де навчалося чимало молоді, зокрема найвідоміший згодом на Полтавщині різьбяр Василь Гарбуз (1882–1972).
Ці майстерні та засноване у 1870 р. Полтавське губернське ремісниче училище розширювали технічну майстерність майстрів із селян.
Народне меблярство початку XX ст. дедалі більше зазнає впливу міської культури. Різноманітні за формою мисники поступово трансформуються у шафи для посуду з масивнішою нижньою частиною, закритою дверцятами. Інколи склом закриваються й верхні полиці, що наближає таку шафу до міського серванта.
У окремих випадках меблі декорувалися різьбою, плетеними стрічками з рогозу. У 40-х роках XX ст. у народному побуті найчастіше починають користуватися плетеними меблями, які переважно виготовляли на продаж.
Серед відомих деревообробних осередків середини XX ст. вирізнялися майстерні у Тептіївці на Київщині, Яснозір’ї під Черкасами, Верховині та Космачі на Гуцульщині, Яневі Львівської області.
Різьблені елементи є неодмінними конструктивно-декоративними елементами музичних інструментів. У бандурах, приміром, це скульптурна голівка грифа і розетковий отвір на деці. Профільовану «клавіатуру» з виїмкою для кожного пальця мали волинські, подільські, карпатські сопілки, прикрашені випаленими подвійними або потрійними смужками. У 60-ті pp. XX ст. на Косівщині поширилися іграшково-сувенірні сопілки з гравіруванням на темному або строкатому тлі.
Творчість талановитого косівського різьбяра, члена Національної спілки художників України Миколи Тимківа (1909–1985)це окрема сторінка в історії розвитку народного мистецтва Гуцульщини, зокрема косовської школи художнього різьблення. Народився Микола Тимків 26 лютого 1909 року в м. Косові в родині ткачів. Навчався у приватній школі-майстерні відомого різьбяра Василя Девдюка у селі Старий Косів, досконало оволодівши техніками різьблення, інкрустації, випалювання, токарства, столярства. Першою напівсамостійною роботою юнака у майстерні був стіл, виготовлений на замовлення, оздоблений орнаментальним різьбленням з конструкційними деталями в техніці профілювання і точіння.
У доробку майстра понад 1200 творів, серед яких тарілки, скриньки, рахви, альбоми, кубки тощо. Для декорування виробів майстер використовував різноманітні техніки: геометричне різьблення, інкрустацію бісером, перламутром, металевим дротиком, природним і фарбованим деревом, випалюванням, відроджував інкрустацію вугільною пастою.
За багатолітню працю, за активну участь у виставках митець був нагороджений багатьма дипломами, грамотами, преміями. Поряд із виробничою діяльністю майстер постійно працював творчо, брав активну участь у художніх виставках – всесоюзних, республіканських, обласних і районних. Його роботи експонувалися у Москві (1951, 1961), Варшаві (1956), Лейпцігу (1957), Софії (1957) та на персональних виставках. Однією з найвизначніших стала виставка з нагоди 70-річчя косівського митця, організована в залах Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини у 1979 році.
У 1958 році Микола Тимків разом із Володимиром Гузом та Іваном Смолянцем виготовив інтер’єрне обладання для ресторану «Гуцульщина» в м. Яремчі. Митець брав участь у художньому оформленні ресторану «Беркут», за що нагороджений Почесною грамотою Держбуду УРСР.
У творчому доробку майстра: різні свічники, полички, та портретні рамки, оздобленні різбленням, інкрустацією перламутром, різнокольоровим бісером та «жируванням» металом. З точеного посуду це тарілки, рахви, сільнички, чарки, посудини для сипучих речовин. Урізноманітнюють доробок майстра скриньки, альбоми, таці, приладдя, письмові набори, оправи для годинників. Для його творчості характерні такі орнаментальні мотиви, як «ружа», «крижики», «скриньки», «колосок», «пшеничка», «ширинка», «півширинка», «рачки», «бані», «кучері», «гачки», «копитці», «млинок».
Характерною рисою сучасного різьбярства є легкість у запозиченні різноманітних форм, прийомів, художніх ідей, здатність народних умільців паралельно працювати у різних галузях, жанрах, стилістичних напрямах. Нині можна виділити такі три головні напрями, характерні для творчості народних майстрів: дотримання традицій та стилізація в народно-орнаментальних формах, орієнтація на професійне мистецтво.
Художня обробка деревини виникла на основі ведення натурального господарства, особливо у селянському середовищі, де зміст створюваної роботи був нероздільно пов’язаний з фольклором, обрядами, давніми звичаями та святами.
Відомі імена майстрів – це Федот та Прокіп Юхименки, Яків Халабудний та Яків Усик, Василь Гарбуз, Іван Дроб’язко. Відомі також цілі двори майстрів деревообробки, це сім’ї Кремпох, Полив’яних, Гармашів. Відомі й такі майстри старшого покоління, як В. Голуб, К. Божко, В. Кваша, А. Пазинич, О. Якименко та інші.
Столяра-червонодеревця Валентина Кузьмича Нагнибідузавжди приваблювала краса деревини. На початку своєї творчості він використовував техніку інкрустації деревом по дереву (інтарсія), потім комбінував плоско-рельєфну і контурну різьбу. Використовуючи цю техніку, він створював свої кращі роботи: портрети Т. Шевченка, М. Горького, Г. Сковороди, декоративну таріль «Хліб наш насущний», блюдо «Весільне», велику кількість скриньок, поличок, баклаг, декоративних і побутових ложок.
В.К. Нагнибіда – це один з визначних різьбярів Полтавщини, що продовжував традиції школи Юхименків – Гарбуза. Працюючи у сувенірному цеху Кременчуцького лісгоспзагу, він створював зразки для рибальських наборів, адресні папки, скриньки, полички, ложки, футляри для мисливських рушниць тощо. Адресною папкою талановитого різьбяра Полтавщина вітала свого земляка І.С. Козловського з 80-річним ювілеєм.
За великі заслуги у галузі розвитку декоративно-прикладної творчості В.К. Нагнибіді було присвоєно почесне звання заслуженого майстра народної творчості України.
Особливе місце у формуванні мистецтва художньої різьби займає творчість майстра Олександра Макаровича Олешка, котрий працював в творчо-виробничій лабораторії різьби на дереві при виробничо-художньому об’єднанні «Полтавчанка». З династії сільських теслярів з-під Нових Санжар він назавжди зберіг у пам’яті батьківську настанову: виконувати добру справу досконало і чесно. Перша персональна виставка відбулася у 1975 році, на ній було представлено близько 120 різьблених творів у техніці рельєфної і тригранно-виїмчастої різьби. Різьблення його неглибоке зумовлене призначенням виробу і побудоване на комбінації найдрібніших трикутних зрізів з великого розміру розетками. Його твори вирізняють філігранність, м’які переливи світла та тіней, мерехтіння поверхні необробленого дерева. Майстер власноруч у сільській кузні зробив понад 300 різноманітних стамесок, доліт, ножів. Серед кращих робіт слід назвати панно «Полтавчанка», таріль «Хай завжди буде сонце», портрет Т. Шевченка, П. Мирного та інших.
Миргородець Василь Семенович Квашауспішно продовжує школу рельєфної різьби. Ним створена шевченкіана у народному різьбярському мистецтві. Це портрет Т. Шевченка, роботи на тему творів Т. Шевченка: «Катерина», «Перебендя старий, сліпий», «Знедолена», «Причинна», «Мені тринадцятий минало», «Мені аж страшно, як згадаю» та багато інших.
Протягом майже 10 років майстер працював над створенням у техніці рельєфної різьби образів українських кобзарів за малюнками О.Г. Сластіона. Це велике панно «Сластіон і українські кобзарі», яке демонструється у Полтавському краєзнавчому музеї. У центрі твору – портретне зображення О.Г. Сластіона, дати його життя та текст присвяти. Навкруги – образи 17 кобзарів. Панно розміром 133х86см. Це чудовий і подвижницький витвір майстра.
Матеріали та вироби з деревини —
Матеріали та вироби з деревини
Матеріали та вироби з деревини поділяють на кілька груп: лісоматеріали, одержувані шляхом механічної обробки деревини; модифікована деревина, оброблена синтетичними смолами, пресована, пластифікована аміаком та ін; деревні вироби — фанера, столярні плити, деревно-стружкові і деревно-волокнисті плити, деревно-шаруваті пластики та ін
Лісоматеріали поділяють на круглі, пилені, лущені, фрезеровані (стругані), колоті і побічні продукти — тирса, стружки, тирса, деревна мука.
Круглі лісоматеріали, тобто стовбури поваленого дерева, очищені від сучків. Їх ділять на частини (розкряжування) різної довжини—колоди, кряжі, чураки. По товщині круглі лісоматеріали поділяють на великі діаметром більше 26 см, середні —від 14 до 24 см, дрібні —від 6 до 13 див. Ще більш тонкий ліс від 3 до 7 см називають жердинами. Залежно від якості деревини (наявності вад) і дефектів при обробці круглі лісоматеріали поділяють на чотири сорти, з яких у будівництві використовують головним чином 2-й і 3-й.
Пиломатеріали підрозділяють на бруски, бруси, пластини, четвертини, дошки і обапіл. Бруски мають товщину менше 100 мм і завширшки не більше подвійної товщини. Бруси мають товщину і ширину більше 100 мм; дошки мають товщину менше 100 мм і ширину більш подвійної товщини. Бруси і дошки бувають обрізні і необрізні (кромки не пропилен або пропилен менше, ніж на половині довжини). Дошки тонше 32 мм називають тонкими або тесом. Довжина дошок від 1 до 6,5 м.
Дошки і бруси хвойних порід поділяють на п’ять сортів — добірний, 1-ї, 2-ї, 3-ї та 4-ї. В столярному виробництві використовують тільки 1-й і 2-й сорти. Максимальна ширина дощок і брусів 250 мм, брусків — 200 мм. Пиломатеріали листяних порід поділяють на три сорти. Для виробництва деталей готових виробів застосовують так звані заготовки — дошки та бруси, прирізані стосовно заданими розмірами і з припусками на механічну обробку і усушку. Їх використовують для клеєних конструкцій, а також для виготовлення плінтусів, галтелей, карнизів, наличників і ін
Вироби з деревини. Елементи невеликого поперечного перерізу—дерев’яні фрезеровані деталі, звані погонажными (їх вимірюють погонними метрами) — це плінтуси, галтелі, карнизи, паски, наличники, поручні для сходових перил, обшивки, розкладки, а також дошки та бруски для покриття підлог (на одній кромці мають паз, на інший гребінь).
Столярні плити складаються з внутрішнього щита, який виготовляють з вузьких рейок шляхом їх тісної состыковывания «впритул», і наклеєних на нього з обох боків шпону в один або два шари. Для виробництва столярних плит використовують деревину хвойних і м’яких листяних порід, головним чином відходи виробництва (горбилі, рейки та ін). Розміри столярних плит: довжина — до 2500 мм, ширина— до 1525 мм, товщина — до 30 мм. З цих плит виготовляють двері, перегородки, щитову меблі та ін
До паркетним виробів відносять штучний паркет, паркетні дошки, паркетні щити та мозаїчний (набірний) паркет. Штучний паркет складається з планок твердих порід дерева (дуба, ясена, бука, клена та ін), визначених розмірів і форми. Паркетні дошки являють собою дуже економічні індустріальні вироби, оскільки на них витрачається дуже мало цінної деревини— дуба, ясена, бука, клена, в’яза та інших твердих порід. Планки на них мають довжину 140. 170 мм, завширшки 20. 30 мм і товщину всього 6. 8 мм і наклеюються водостійкими клеями на рейкове основу довжиною 1,2. 3,0 м, шириною 150. 175 мм, виготовлене із звичайних хвойних і листяних порід — сосни, ялини, ялиці, берези, вільхи, осики та ін
Паркетні щити складаються з дерев’яної основи з брусків і лицьового покриття з паркетних планок
Набірний (мозаїчний) паркет складається з окремих планок з твердих порід дерева, наклеєних лицьовою поверхнею на папір водорозчинним клеєм, який змивається після укладання паркету на основу.
До виробів з деревини відноситься також фанера, застосовувана в якості оздоблювального та конструктивного матеріалу в дерев’яних конструкціях. Фанера складається з окремих тонких шарів деревини — шпони, отриманих лущенням на спеціальних лущильних машинах або струганням розпарених деревних кряжів і склеєних між собою. Шари шпону розміщують так, щоб напрям волокон у сусідніх шарах було взаємно перпендикулярно. Найчастіше фанера має непарне число шарів — 3, 5, 7 і т. д. товщину від 1,5 до 18 мм і розміри листа до 2400X1525 мм. Фанера буває звичайна клеєна і декоративна, облицьована плівковим покриттям із смоли або декоративним папером. Застосовується також бакелізована фанера з листів березового шпону, склеєних феноло — або крезолоформальдегидными смолами, яка відрізняється підвищеною міцністю і водостійкістю.
Столярно-строительние вироби — віконні та дверні блоки, перегородки та панелі житлових і цивільних будівель — відносяться до великорозмірним виробів. Виготовляються цілі комплекти для збірних дерев’яних будинків — брускових, каркасно-обшивних і каркасно-щитових. Їх виробництво здійснюється на спеціалізованих деревообробних заводах; там же виготовляють балки перекриттів, щити для накату і перегородок, арки і частини металлодеревянных ферм, палі, шпунт, мостові бруси і шпали.
В останні роки все ширше застосовуються клеєні конструкції, великорозмірні елементи, виготовлені шляхом склеювання порівняно невеликих дерев’яних заготовок один з одним або з іншими матеріалами — арки, балки двотаврового перерізу, блоки і т. д. Їх виготовляють на водостійких і високоміцних полімерних клеях. Вони відрізняються більшою міцністю, водостійкістю, біо — і вогнестійкістю, ніж звичайні конструкції з деревини, не схильні усушці і жолоблення. Використання клеєних конструкцій— один з найбільш економічно ефективних шляхів застосування деревини в будівництві.
Короткий опис статті: обробка деревини Матеріали та вироби з деревини. Лісоматеріали, пиломатеріали, столярні плити, фанера, паркет. обробка деревини, лісоматеріали деревні вироби фанера столярні плити деревно стружкові тирса, стружки паркетні дошки набірний мозаїчний паркет
Джерело: Матеріали та вироби з деревини
Post Views: 1 602
Художня обробка деревини — Вікіпедія
Худо́жня обро́бка деревини́ — найдавніший вид декоративно-прикладного мистецтва, виготовлення оригінальних виробів з дерева різноманітного функціонального призначення.
За формотворчими техніками художнє деревообробництво поділяється на відповідні галузі:
Різьблена спинка ліжка. Україна,с. Заздрість, Тернопільської обл.
Загалом художня обробка дерева була вже добре розвинена за часів Русі. Відомо, що вже у І тис. н. е. дерево широко використовувалося в будівництві міст і сіл, князівських палаців і фортець. Серед ремісничих професій існували теслярі, ложкарі, бондарі, різьбярі та ін. Техніка обробки дерева була доволі різноманітна: видовбування, вирізування, розпис, випалювання тощо. Одна з найдавніших технік — видовбування — використовувалася для виготовлення побутових речей: посуду, корит, човнів. Художні твори з дерева посідають належне місце в колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Нині збірка налічує близько п’яти тисяч творів XVI—XX ст. Колекція дає можливість визначити національну самобутність художнього різьблення в усій різноманітності локальних особливостей, розкрити розмаїття асортименту виробів, які відрізняються між собою за призначенням, формою та оздобленням.
Найбільшими групами музейних предметів є твори центральної частини України — Київщини, Полтавщини, Чернігівщини; західної — Івано-Франківщини, Львівщини; північно-західної — Житомирщини.
В Україні існувало багато видів художнього різьблення — площинне, рельєфне, кругле, наскрізне, але в кожному регіоні воно мало свою специфіку.
У площинному різьбленні, що має більш давнє походження, переважають геометричні елементи — розета, ромб, коло, хрест тощо.
Фіто-, зоо-, антропоморфні образи вирішували частіше в техніці рельєфної та круглої різьби.
Раритетними пам’ятками колекції є різьблений хрест 1576 р. з с. Іваничі Володимир-Волинського пов. Волинської губ., скульптура Архангела Михаїла, колонки від іконостасів, свічники, хрести, ікона св. Пантелеймона та цехова скринька ХVIII ст.
У музеї зберігається цінна збірка хрестів XVIII—XIX ст. На деяких із них вирізьблено дату виготовлення і прізвище автора. Так, наприклад, один з них виконав майстер Федор Георгієв у 1720 р.
Окрасою колекції є твори, виготовлені в західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині, які датуються другою половиною ХІХ — ХХ ст. Гуцульські майстри виробили власний художній стиль: площинну «суху» або «чисту» різьбу, яку іноді поєднували з іншою технікою, наприклад інкрустацією кісткою, перламутром, бісером, металом. Для прикрашання предметів використовували також контурне різьблення — «ритування». Прикладом може бути оздоблення гуцульських скринь.
Найвагоміший внесок у розвиток різьбярства Гуцульщини в другій половині XIX ст. зробив Юрій Шкрібляк — майстер із с. Яворів (нині Івано-Франківська обл.). Його творчість стала взірцем для наступних поколінь — синів і онуків майстра. У музейній збірці найбільш повно представлені твори Василя та Миколи Шкрібляків, Юрія та Семена Корпанюків, а також твори Дмитра Шкрібляка.
Новим явищем у мистецтві гуцульського різьблення XX ст. стали твори, виготовлені такими провідними косівськими майстрами, як Володимир Гуз, Василь Кабин, Іван Балагурак і Дмитро Тонюк, Микола Кіщук родом із с. Річка.
На Гуцульщині виготовляли бондарські вироби зі смолистих порід дерев, які орнаментували випалюванням. Найкращим автором таких виробів визнано Івана Грималюка із с. Річка Івано-Франківської обл.
Оригінальним є лемківське різьблення рослинного характеру. Ажурно-рельєфним орнаментом, що складався з листя, квітів, плодів, декорували тарелі, хлібниці тощо. Але переважає у збірці дерев’яна скульптура малих форм. Головними сюжетами пластичних композицій є анімалістичні образи та зображення на побутові й етнографічні теми. Серед авторів таких робіт слід згадати найвідоміших: Павла та Василя Одрехівських, Андрія і Степана Орисиків, Антіна Фігеля, Івана та Степана Кищаків, Андрія Сухорського, Юрія та Мирона Амбіцьких, Михайла Стецяка та інших.
Треба відзначити талант скульптора, народного художника України Василя Свиди з Ужгорода. Особливо яскраво його фантазія і неперевершена майстерність розкрилися в багатофігурних композиціях на теми з життя гуцулів.
На Поліссі існувала традиція прикрашати вироби з дерева не тільки різьбленням, а й інкрустацією соломкою. Зберіг і розвинув традицію цього мистецтва народний художник України Олександр Саєнко родом із Борзни Чернігівської обл.
На Лівобережній Україні, тобто на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, поширилася плоска тригранновиїмчаста різьба. Зразки виробів XIX—XX ст. саме з таким різьбленням у великій кількості представлено в збірці музею.
Розмаїття декору з зображеннями церков і Голгофського хреста в оточенні геометричного орнаменту вирізняють божниці, що слугували поличками для хатніх ікон.
Пластичністю форм, гармонійно підкреслених різьбленим декором, позначений дерев’яний посуд: сільнички, корячки, миски, ложки тощо, який мав не тільки ужиткове призначення, а й обрядове.
Особливий інтерес у збірці музею викликають пряничні форми для медяників із заглибленим у деревину різьбленим орнаментом, за допомогою яких робився відбиток у тісті.
Прагнення різьбярів зробити вироби потрібними та зручними в користуванні, а також естетично привабливими демонструють майстри у знаряддях праці (рублі, прачі) та деталях транспортних засобів (ярма, дуги, люшні, насади та задки до саней і возів).
Наприкінці XIX ст. і до 40-х років XX ст. у творчості українських народних майстрів і професійних художників спостерігається вплив стилю модерн. В цей час відбулося осмислення новітніх ідей, які знайшли втілення у поширенні нових форм і образів. Ознаки цього стилю помічаємо у творах Василя Гарбуза з с. Малі Будища Полтавської обл. Його талант особливо проявився у створенні різноманітних предметів, декорованих тригранновиїмчастим різьбленням.
Відлуння модерну виразно та яскраво знайшло втілення в скульптурних композиціях, які пронизані експресивним ритмом. Саме така скульптура приваблювала талановитого майстра художнього різьблення Якова Халабудного із с. Жуки на Полтавщині.
Наприкінці 60-х років XX ст. розвиток різьбярства на Полтавщині визначила творчість Валентина Нагнибіди та майстрів очолюваної ним кременчуцької школи, таких як Марія Переверзина, Микола Зацеркляний.
Київську школу представлено творами майстрів площинної різьби Володимира Виноградського, Франца Можаровського; чернігівську — роботами Миколи Панька.
Неперевершеними майстрами народної скульптури визнано Антона Штепу із с. Сваричівка на Чернігівщині та Михайла Міняйла з Охтирки на Сумщині. Серед творів А. Штепи на особливу увагу заслуговують композиції на етнографічні теми. М. Міняйло найяскривіше розкрив свій хист у роботах на історичну тему. Незважаючи на статичність постатей, порушення пропорцій, умовність зображення, їхні образи вражають надзвичайною цілісністю та внутрішньою експресією.
Класикою народної скульптури вважаються твори Петра Верни з хутора Гора, нині Бориспільського р-ну Київської обл. Особливо приваблювала майстра літературна тематика. Його улюбленими письменниками були Т. Шевченко, І. Котляревський, М. Гоголь. Талановитий різьбяр створив портретну галерею та сюжетні композиції за творами цих авторів.
Самобутнім майстром скульптурної пластики, різьбленої з дерева, є Василь Завгородній з Києва. Особливо його захоплювали сюжети з історії козацтва. Твори, декоровані розписом, становлять невелику, але дуже цінну групу музейних предметів, які дають уявлення про поширення цього способу прикрашання виробів з деревини.
До цієї групи належать мальовані весільні скрині, мисники, шафи, полиці, посуд XVIII—XIX ст., що були невід’ємною складовою селянського інтер’єру майже до середини XX ст. на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Катеринославщині, Поділлі.
Скрині займали особливе місце в хаті. Вони мали не тільки ужиткове призначення (в них зберігали посаг), а й художньо-декоративну та обрядово-ритуальну функцію.
Численною групою творів є посуд, декорований розписом: миски, тарілки, таці з рослинним орнаментом. На деяких виробах трапляються зображення людини або натюрморти з овочів і риби, вдало закомпоновані у круглі чи хрестоподібні форми предметів.
Найкращі пам’ятки з дерева, що збереглися до нашого часу, свідчать про гармонію доцільності та краси. Різьбярі прагнули досягнути досконалості й пластичності форм предметів, а також довершеності й неповторності декору.
Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля
44 Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля
4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо; деревна тріска або стружка; тирса, тріска, стружка, уламки та відходи деревини та скрап, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо:
4401 10 00 00 — деревина паливна у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок тощо
— тріска або стружка деревна:
4401 21 00 00 — — хвойних порід
4401 22 00 00 — — листяних порід
4401 30 — тирса, відходи та скрап деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул тощо:
4401 30 10 00 — — тирса
4401 30 90 00 — — інші
4402 00 00 00 Вугілля деревне (включаючи вугілля з шкаралупи або з горіхів), агломероване або неагломероване
4403 Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані:
4403 10 00 — оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами:
4403 10 00 10 — — колоди з деревини хвойних порід завдовжки більш як 6 м, але не більш як 18 м, що мають окружність прикоренка більш як 45 см, але не більш як 90 см, просочені до будь-якого стану будь-яким способом
4403 10 00 90 — — інші
4403 20 — інші з хвойних порід:
— — ялини виду Pisea abies Karst або ялиці (Abies alba Mill.):
4403 20 11 00 — — — колоди
4403 20 19 00 — — — інші
— — сосни звичайної виду Pinus silvestrus L.:
4403 20 31 00 — — — колоди
4403 20 39 00 — — — інші
— — інші:
4403 20 91 00 — — — колоди
4403 20 99 00 — — — інші
— інші з деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4403 41 00 00 — — шорея з темно-червоною деревиною, шорея з блідо-червоною деревиною та шорея бакау
4403 49 — — інші:
4403 49 10 00 — — — ентандрофрагма циліндрична, кайя іворензис та хлорофора висока
4403 49 20 00 — — — аукумея Клайна
4403 49 40 00 — — — ентандрофрагма корисна
4403 49 95 00 — — — інші
— інші:
4403 91 — — з дуба (Quercus spp.):
4403 91 10 00 — — — колоди
4403 91 90 00 — — — інші
4403 92 — — з бука (Fagus spp.):
4403 92 10 00 — — — колоди
4403 92 90 00 — — — інші
4403 99 — — інші:
4403 99 10 00 — — — з тополі
4403 99 30 00 — — — з евкаліпта
— — — з берези:
4403 99 51 00 — — — — колоди
4403 99 59 00 — — — — інші
4403 99 95 00 — — — інші
4404 Деревина бондарна; колоди колоті; палі, кілки, стовпи загострені із дерева, але не розпиляні уздовж; лісоматеріали, начорно обтесані, але не обточені, не вигнуті або не оброблені іншим способом, що використовуються для виробництва ціпків, парасольок, ручок для інструментів або подібних виробів; деревина лущена та аналогічна:
4404 10 00 00 — хвойних порід
4404 20 00 00 — листяних порід
4405 00 00 00 Шерсть деревна або тонка стружка; борошно деревне
4406 Шпали дерев’яні для залізничних або трамвайних колій:
4406 10 00 00 — непросочені
4406 90 00 00 — інші
4407 Лісоматеріали оброблені, розпиляні або розколоті уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з’єднання, завтовшки більш як 6 мм:
4407 10 — хвойних порід:
4407 10 15 00 — — шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — інші:
— — — стругані:
4407 10 31 00 — — — — з ялини виду Picea abies Karst або з ялиці (Abies alba Mill.)
4407 10 33 00 — — — — із сосни звичайної виду Pinus sylvestris L.
4407 10 38 00 — — — — інші
— — — інші:
4407 10 91 00 — — — — з ялини виду Picea abies Karst або з ялиці (Abies alba Mill.)
4407 10 93 00 — — — — сосни звичайної виду Pinus sylvestris L.
4407 10 98 00 — — — — інші
— з деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4407 24 — — вірола суринамська, махогонієве дерево (Swietenia spp.), феба пориста та бальза:
4407 24 15 00 — — — шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
4407 24 30 00 — — — — стругані
4407 24 90 00 — — — — інші
4407 25 — — шорея з темно-червоною деревиною, шорея з блідо-червоною деревиною та шорея бакау:
4407 25 10 00 — — — такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
4407 25 30 00 — — — — стругані
4407 25 50 00 — — — — шліфовані
4407 25 90 00 — — — — інші
4407 26 — — деревина різних видів шореї, парашореї, пентакме, заболонна деревина усіх видів шореї, парашореї, шорея фагуцина та інші види шореї і фрагрея духмяна:
4407 26 10 00 — — — такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
4407 26 30 00 — — — — стругані
4407 26 50 00 — — — — шліфовані
4407 26 90 00 — — — — інші
4407 29 — — інші:
4407 29 05 00 — — — такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
— — — — двокрилоплідник, гоністилюс Варбурга, дріобаланонс духмяний, тік, джонгконг, інтсія Бейкера, дієра тонкоребриста (jelutjng), коомпасія, аукумея Клайна, триплохітон твердосмолий, ентандрофрагма циліндрична, ентандрофрагма корисна, кайя іворензис, мімузопс Геккеля, хлорофора висока, пікнантус ангольський, ловоя, ентандрофрагма ангольська, мансонія висока, терміналія пишна, палісандр Ріо, палісандр Пара та бразильське рожеве дерево (Dalbergia spp.):
— — — — — стругані:
4407 29 20 00 — — — — — — палісандр Ріо, палісандр Пара та бразильське рожеве дерево (Dalbergia spp.)
4407 29 30 00 — — — — — — інші
4407 29 50 00 — — — — — шліфовані
— — — — — інші:
4407 29 61 00 — — — — — — лофіра крилата
4407 29 69 00 — — — — — — інші
— — — — інші:
4407 29 83 00 — — — — — стругані
4407 29 85 00 — — — — — шліфовані
4407 29 95 00 — — — — — інші
— інші:
4407 91 — — з дуба (Quercus spp.):
4407 91 15 00 — — — шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
— — — — стругані:
4407 91 31 00 — — — — — бруски, планки та фриз для паркету або дерев’яного покриття підлоги, незібрані
4407 91 39 00 — — — — — інші
4407 91 90 00 — — — — інші
4407 92 00 00 — — з бука (Fagus spp.)
4407 99 — — інші:
4407 99 10 00 — — — такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
4407 99 30 00 — — — — стругані
4407 99 50 00 — — — — шліфовані
— — — — інші:
4407 99 91 00 — — — — — з тополі
4407 99 96 00 — — — — — з деревини тропічних порід
4407 99 97 00 — — — — — інші
4408 Листи для облицювання (включаючи листи, отримані розділенням шаруватої деревини), листи для клеєної фанери або для подібної шаруватої деревини та інші лісоматеріали, оброблені, розпиляні уздовж, розділені на шари або лущені, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання завтовшки не більш як 6 мм:
4408 10 — хвойних порід:
4408 10 15 00 — — стругані; шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — інші:
4408 10 91 00 — — — дощечки для виробництва олівців
— — — інші:
4408 10 93 00 — — — — завтовшки не більш як 1 мм
4408 10 99 00 — — — — завтовшки більш як 1 мм
— з деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4408 31 — — шорея з темно-червоною деревиною, шорея з блідо-червоною деревиною та шорея бакау:
4408 31 11 00 — — — такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — інші:
4408 31 21 00 — — — — стругані
4408 31 25 00 — — — — шліфовані
4408 31 30 00 — — — — інші
4408 39 — — інші:
— — — деревина різних видів шореї, парашореї, пентакме, ентандрофрагма корисна, терміналія пишна, аукумея Клайна, триплохітон твердосмолий, кайя іворензис, ентандрофрагма циліндрична, вірола суринамська, махогонієве дерево (Swienta spp.), палісандр Пара, палісандр Ріо, бразильське рожеве дерево (Dalbergia spp.):
4408 39 15 00 — — — — шліфовані; та такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — — інші:
4408 39 21 00 — — — — — стругані
— — — — — інші:
4408 39 31 00 — — — — — — завтовшки не більш як 1 мм
4408 39 35 00 — — — — — — завтовшки більш як 1 мм
— — — інші:
4408 39 55 00 — — — — стругані; шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані
— — — — інші:
4408 39 70 00 — — — — — дощечки для виробництва олівців
— — — — — інші:
4408 39 85 00 — — — — — — завтовшки не більш як 1 мм
4408 39 95 00 — — — — — — завтовшки більш як 1 мм
4408 90 — інші:
4408 90 15 — — стругані; шліфовані; такі, що мають торцеві з’єднання, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані:
— — — стругані:
4408 90 15 11 — — — — шпон струганий з деревини волоського та анатолійського горіха та маньчжурського ясеня
4408 90 15 19 — — — — інші
4408 90 15 90 — — — інші
— — інші:
4408 90 35 00 — — — дощечки для виробництва олівців
— — — інші:
4408 90 85 00 — — — — завтовшки не більш як 1 мм
4408 90 95 00 — — — — завтовшки більш як 1 мм
4409 Пилопродукція з деревини (включаючи дощечки та фриз для паркетного покриття підлоги, незібрані) у вигляді профільованого погонажу (з гребенями, пазами, шпунтовані, із стесаними краями, з’єднанням у вигляді напівкруглого калювання, фасонні, закруглені тощо) уздовж будь-яких країв чи площин, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання:
4409 10 — з хвойних порід:
4409 20 11 00 — — фасонні вироби (багет) для виготовлення рам для картин, фотографій, дзеркал або аналогічних предметів
— — інші:
4409 20 91 00 — — — бруски, планки та фриз для паркетного або дерев’яного покриття підлоги, незібрані
4409 20 98 00 — — — інші
4409 10 11 00 — — фасонні вироби (багет) для виготовлення рам для картин, фотографій, дзеркал або аналогічних предметів
4409 10 18 00 — — інші
4409 20 — з листяних порід:
4410 Плити деревностружкові та подібні (наприклад, з орієнтованою стружкою (OSB) та вафельні плити) з деревини або з інших здерев’янілих матеріалів, просочені або не просочені смолами або іншими органічними зв’язувальними речовинами:
— плити з орієнтованою стружкою (OSB) та вафельні плити з деревини:
4410 21 00 00 — — необроблені або без подальшої обробки, крім шліфування
4410 29 00 00 — — інші
— інші з деревини:
4410 31 00 00 — — необроблені або без подальшої обробки, крім шліфування
4410 32 00 00 — — з поверхнею, покритою папером, просоченим меламіновою смолою
4410 33 00 00 — — з поверхнею, покритою декоративною шаруватою пластмасою
4410 39 00 — — інші:
4410 39 00 10 — — — покриті папером, просоченим смолами або іншими зв’язувальними речовинами
4410 39 00 90 — — — інші
4410 90 00 00 — інші
4411 Плити деревноволокнисті з деревини або з інших здерев’янілих матеріалів з доданням або без додання смол або інших органічних сполучних речовин:
— плити деревноволокнисті густиною більш як 0,8 г/см3:
4411 11 — — не піддані механічному обробленню і без облицьовування:
4411 11 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 11 90 00 — — — інші
4411 19 — — інші:
4411 19 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 19 90 00 — — — інші
— плити деревноволокнисті густиною більш як 0,5 г/см3, але не більш як 0,8 г/см3:
4411 21 — — не піддані механічному обробленню і без облицьовування:
4411 21 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 21 90 00 — — — інші
4411 29 — — інші:
4411 29 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 29 90 00 — — — інші
— плити деревноволокнисті густиною більш як 0,35 г/см3, але не більш як 0,5 г/см3:
4411 31 — — не піддані механічному обробленню і без облицьовування:
4411 31 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 31 90 00 — — — інші
4411 39 — — інші:
4411 39 10 00 — — — плити деревноволокнисті середньої густини (MDF)
4411 39 90 00 — — — інші
— інші:
4411 91 00 00 — — не піддані механічному обробленню і без облицьовування
4411 99 00 00 — — інші
4412 Фанера клеєна, панелі фанеровані та аналогічні матеріали з шаруватої деревини:
— фанера клеєна, яка складається винятково з листів деревини, кожний лист завтовшки не більш як 6 мм:
4412 13 — — що має хоча б один зовнішній шар деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4412 13 10 00 — — — з шореї з темно-червоною деревиною, шореї з блідо-червоною деревиною, деревини різних видів шореї, парашореї, пентакме, ентандрофрагми корисної, терміналії пишної, триплохітона твердосмолого, кайї іворензис, ентандрофрагми циліндрічної, віроли суринамської, махогонієвого дерева (Swietenia spp.), палісандра Ріо, палісандра Пара та бразильського рожевого дерева (Dalbergia spp.)
4412 13 90 00 — — — інші
4412 14 00 00 — — інша, що має хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід
4412 19 00 00 — — інші
— інші, що мають хоча б один зовнішній шар з деревини листяних порід:
4412 22 — — що мають хоча б один зовнішній шар з деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4412 22 10 00 — — — що містять хоча б один шар із деревностружкової плити
— — — інші:
4412 22 91 00 — — — — брускові, багатошарові та рейкові деревні (столярні) плити
4412 22 99 00 — — — — інші
4412 23 00 00 — — інші, що містять хоча б один шар деревностружкових плит
4412 29 — — інші:
4412 29 20 00 — — — брускові, багатошарові та рейкові деревні (столярні) плити
4412 29 80 00 — — — інші
— інші:
4412 92 — — що мають хоча б один зовнішній шар із деревини тропічних порід, зазначених у примітці 1 до товарних підпозицій цієї групи:
4412 92 10 00 — — — що містять хоча б один шар із деревностружкової плити
— — — інші:
4412 92 91 00 — — — — брускові, багатошарові та рейкові деревні (столярні) плити
4412 92 99 00 — — — — інші
4412 93 00 00 — — інші, що містять хоча б один шар із деревностружкових плит
4412 99 — — інші:
4412 99 20 00 — — — брускові, багатошарові та рейкові деревні (столярні) плити
4412 99 80 00 — — — інші
4413 00 00 00 Деревина пресована у вигляді блоків, плит, брусків або профільованих форм
4414 00 Рами дерев’яні для картин, фотографій, дзеркал тощо:
4414 00 10 00 — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4414 00 90 00 — з деревини інших порід
4415 Ящики, коробки, пакувальні корзини, барабани та аналогічна тара з деревини; дерев’яні барабани (котушки) для кабелів; піддони, піддони з бортами та інші дерев’яні завантажувальні щити; обичайки дерев’яні:
4415 10 — ящики, коробки, пакувальні корзини, барабани та інша аналогічна тара; барабани (котушки) для кабелів:
4415 10 10 00 — — ящики, коробки, пакувальні корзини, барабани та аналогічна тара
4415 10 90 00 — — барабани для кабелів
4415 20 — піддони, дерев’яні піддони з бортами та інші завантажувальні щити; обичайки дерев’яні:
4415 20 20 00 — — піддони плоскі; обичайки дерев’яні
4415 20 90 00 — — інші
4416 00 00 00 Бочки, барила, чани, діжки та інші бондарні вироби та їх частини з деревини, включаючи клепку
4417 00 00 00 Інструменти, оправи та ручки для інструментів з деревини, дерев’яні частини та ручки для мітел або щіток; шевські колодки та розтяжки для взуття
4418 Вироби столярні та теслярські будівельні деталі, включаючи пористі дерев’яні панелі, паркет щитовий зібраний, ґонт і дранку для покрівель:
4418 10 — вікна, двері балконні та їх рами і наличники:
4418 10 10 00 — — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4418 10 50 00 — — з деревини хвойних порід
4418 10 90 00 — — інші
4418 20 — двері та їх рами, наличники і пороги:
4418 20 10 00 — — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4418 20 50 00 — — з хвойних порід
4418 20 80 00 — — з інших порід деревини
4418 30 — паркет щитовий:
4418 30 10 00 — — для мозаїчної підлоги
— — інший:
4418 30 91 00 — — — що складається з двох або більше шарів деревини
4418 30 99 00 — — — інший
4418 40 00 00 — опалубка для бетонування
4418 50 00 00 — ґонт і дранка для покрівель
4418 90 — інші:
4418 90 10 00 — — шаруватоклеєна деревина
4418 90 90 00 — — інші
4419 00 Посуд та прибори столові або кухонні, дерев’яні:
4419 00 10 00 — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4419 00 90 00 — з деревини інших порід
4420 Вироби дерев’яні мозаїчні та інкрустовані; шкатулки та коробки для ювелірних або ножових виробів та аналогічні вироби, дерев’яні; статуетки та інші декоративні вироби, дерев’яні; предмети меблів, що не належать до групи 94:
4420 10 — статуетки та інші декоративні вироби, дерев’яні:
4420 10 11 00 — — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4420 10 19 00 — — з деревини інших порід
4420 90 — інші:
4420 90 10 00 — — вироби дерев’яні набірні (мозаїчні) та інкрустовані
— — інші:
4420 90 91 00 — — — з деревини тропічних порід, зазначених у додатковій примітці 2 до цієї групи
4420 90 99 00 — — — інші
4421 Інші вироби з дерева:
4421 10 00 00 — вішалки для одягу
4421 90 — інші:
4421 90 91 00 — — з волокнистих плит
4421 90 98 00 — — інші
16.21.11 | Фанера клеєна, панелі фанеровані та матеріали шаруваті подібні, з бамбука |
|
|
16.21.11.00 | Фанера клеєна, панелі фанеровані та матеріали шаруваті подібні, з бамбука | м3 | р |
16.21.12 | Фанера клеєна, панелі фанеровані та матеріали шаруваті подібні, з деревини, інші | м3 | м, р (Σ) |
16.21.12.11 | Фанера клеєна, яка складається виключно з листів деревини (крім бамбука), товщина кожного шару 6 мм і менше, яка має не менше одного зовнішнього шару з деревини тропічних порід | м3 | р |
16.21.12.14 | Фанера клеєна, яка складається виключно з листів деревини (крім бамбука), товщина кожного шару 6 мм і менше, яка має не менше одного зовнішнього шару з деревини листяних порід | м3 | р |
16.21.12.17 | Фанера клеєна, яка складається виключно з листів деревини (крім бамбука), товщина кожного шару 6 мм і менше, яка має не менше одного зовнішнього шару з деревини хвойних порід | м3 | р |
16.21.12.21 | Панелі фанеровані та матеріали шаруваті подібні, з деревини: брускові, шаруваті та рейковi столярні плити | м3 | р |
16.21.12.24 | Панелі фанеровані та матеріали шаруваті подібні, з деревини, крім брускових, шаруватих та рейкових столярних плит | м3 | р |
16.21.13 | Плити деревностружковi та плити подібні з деревини чи з матеріалів дерев’янистих інших |
|
|
16.21.13.13 | Плити деревностружкові та плити подібні з деревини | м3 | р (Σ) |
16.21.13.13.20 | Плити деревностружкові та плити подібні з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 | р |
16.21.13.13.20.А | Плити деревностружкові та плити подібні з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 умов | м, р |
16.21.13.13.60 | Плити деревностружкові та плити подібні з деревини, інші | м3 | м, р |
16.21.13.16 | Орієнтовано-стружкові плити з деревини | м3 | р (Σ) |
16.21.13.16.20 | Орієнтовано-стружкові плити з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 | р |
16.21.13.16.20.А | Орієнтовано-стружкові плити з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 умов | м, р |
16.21.13.16.60 | Орієнтовано-стружкові плити з деревини, інші | м3 | р |
16.21.13.19 | Вафельні плити та плити подібні з деревини | м3 | р (Σ) |
16.21.13.19.20 | Вафельні плити та плити подібні з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 | р |
16.21.13.19.20.А | Вафельні плити та плити подібні з деревини, необроблені чи лише шліфовані | м3 умов | м, р |
16.21.13.19.60 | Вафельні плити та плити подібні з деревини, інші | м3 | р |
16.21.13.50 | Плити деревностружкові та плити подібні з матеріалів дерев’янистих (крім деревини) | м3 | р |
16.21.13.50.А | Плити деревностружкові та плити подібні з матеріалів дерев’янистих (крім деревини) | м3 умов | р |
16.21.14 | Плити деревноволокнисті з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших |
|
|
16.21.14.23 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, завтовшки 5 мм і менше | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.23.20 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки 5 мм і менше | тис.м2 | р |
16.21.14.23.20.А | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки 5 мм і менше | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.23.60 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші, завтовшки 5 мм і менше | тис.м2 | р |
16.21.14.26 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, завтовшки більше 5 мм, але не більше 9 мм | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.26.20 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки більше 5 мм, але не більше 9 мм | тис.м2 | р |
16.21.14.26.20.А | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки більше 5 мм, але не більше 9 мм | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.26.60 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші, завтовшки більше 5 мм, але не більше 9 мм | тис.м2 | р |
16.21.14.29 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, завтовшки більше 9 мм | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.29.20 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки більше 9 мм | тис.м2 | р |
16.21.14.29.20.А | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання, завтовшки більше 9 мм | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.29.60 | Плити деревноволокнисті середньої щільності (МДФ) з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші, завтовшки більше 9 мм | тис.м2 | р |
16.21.14.43 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.43.20 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.14.43.20.А | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.43.60 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.14.46 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,5, але не більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших (крім плит деревноволокниситх середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.46.20 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,5, але не більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.14.46.20.А | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,5, але не більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.46.60 | Плити деревноволокнисті щільністю більше 0,5, але не більше 0,8 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.14.49 | Плити деревноволокнисті щільністю не більше 0,5 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших (крім плит деревноволокниситх середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р (Σ) |
16.21.14.49.20 | Плити деревноволокнисті щільністю не більше 0,5 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.14.49.20.А | Плити деревноволокнисті щільністю не більше 0,5 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, без механічної обробки чи облицювання (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 умов | м, р |
16.21.14.49.60 | Плити деревноволокнисті щільністю не більше 0,5 г/см3 з деревини чи матеріалів дерев’янистих інших, інші (крім плит деревноволокнистих середньої щільності (МДФ)) | тис.м2 | р |
16.21.21 | Шпон; листи для фанери клеєної та деревина інша, уздовж розпиляна, розділена на частини чи лущена, завтовшки 6 мм і менше | м3 | м, р |
16.21.21.10.01 | Шпон лущений | м3 | м, р |
16.21.21.10.02 | Шпон струганий | м3 | м, р |
16.21.21.10.02.А | Шпон струганий | тис.м2 | м, р |
16.21.21.13 | Шпон, листи для фанери клеєної, деревина інша, уздовж розпиляна, розділена на частини чи лущена, завтовшки 6 мм і менше, з’єднана в шип, стругана і шліфована; дощечки для олівців | м3 | м, р |
16.21.21.18 | Шпон, листи для фанери клеєної, деревина інша, уздовж розпиляна, розділена на частини чи лущена, завтовшки 6 мм і менше (крім з’єднаної в шип, струганої і шліфованої) | м3 | м, р |
16.21.22 | Деревина пресована у вигляді блоків, плит, брусів чи профілів |
|
|
16.21.22.00 | Деревина пресована у вигляді блоків, плит, брусів чи профілів | м3 | м, р |
16.21.91 | Послуги з оброблення плит і панелей |
|
|
16.21.99 | Роботи, як частина виробництва фанери, плит і панелей з деревини, шпону, виконані підрядником |
|
|
